субота, 27 лютого 2010 р.

Чи це все я придумав?

Хто створив світ? Нє. Я не питаю шо ви знаєте. От просто вийти на вулицю. Я вам скажу - це хтось дуже і дуже чуйний. Це просто чутливий. От взяти небо - колір - прості ідеальний для неба!  А сонце? Хіба на цьому небі може бути інше? А от спів пташиний? А людей, їхні почуття? От тільки люблячий Бог. Не Бог смерті. Не Бог якому байдуже. Нема жодного листочка однаково. Ох. Бог є любов. Бог є Творець. І як я можу думати що Він мене покинув?
Звісно, були свої веселі приколи в обриганстві, особливо потім розсказувати як набухався та обригався, та як на таксі мене везли а я не помню, чи як накурився і на барабані гупав. Чи як з якоюсь чувіхой цілувався - фотки є а не помню хто вона откуда прийшла куди ушла... А так пусто в звичайні дні! Так вити хочеться! Робота, гулянки. Останні гроші - за траву. Хіба це круто? Старі обригани - вони жалюгідні. Хіппі вмирають як бомжі. І круто посидіти з друзями раз в неділлю - хіба коштує всього життя? Хто є друзі? Ти будеш поруч якщо твій друг захворіє на СНІД? А якщо в нього от язви ніс відвалиться? А якщо він паралізований буде? А якщо задепресує і закриється? А якщо він стане не тим ким ти його уявляв? А якщо він буде до тебе байдужий? Важко. Це все як кришталь - ціниться яле може розбитись. Берегти потрібно... Тільки коли серце співає - ти щасливий. Божа повнота, Його стабільність, Всесильність, Всемудрість, Вічність. От що. Віра - це не почуття. Біблія - це не почуття. Почуття - "по-чуття"-"після-чуття". Спочатку Біблія, потім віра, потім - почуття.
Вчора ліг спати і так самотньо. Думаю - Боже, явись мені, в моє серце. А потім думаю - чому я так плачу. Адже чи мало Бог зробив в моєму житті? Чи мало пообіцяв?
Витянув з болота, очистив голову від дубаса, очистив від всякої порнухи, надав сенсу моєму життю. Дав друзів, дав життя, підтримує, гроші дає на навчання, я не піклуюсь ні про що. Все є. Тільки шо я не довольний? Мабуть хтось не хоче щоб я був щасливий з Богом. І я в таких думках рішив - не буду плакать! Буду славить Бога за все. І так і заснув. Вночі прокинувся - так бошку начало сносить шото каша непонятна шось непевне якісь рішення приймаються. Карочь Я не поняв спросоння шо приснилось - рішив - краще вмру але з Богом і нічого бридкого думать не буду)
Так що ще одинь день в минулому. Бог є любов, і не має в ньому ніякої темряви. Гордих Він підобламує а хто признає Його авторитет - подає руку. Він простив мені всі гріхи - і я можу не брати близько до серця всі неприємності. Дякую Богу - не заслужив я нічого.

Немає коментарів:

Дописати коментар