Творчість сама по собі

От дуже важко пояснити чому ти щасливий. Як налом якийсь, травма - то все зрозуміло. Провина там, чи біль - аж пре висловитись. А коли все класно часу немає сидіти! Та й не зрозуміло чи довго протримається цей емоціний підрив. І незрозуміла причина. Якщо причина постійна - то чого вчора грузився, чи чого буду грузитись через два дня? А якщо не постійна то що тут радіти? Цікаво, чи все насправді тримається на мозку? От мозок втомився - роздратованість прийшла. Можна на злість і невихованість спихувати чи інші якість духовні проблеми... Але якщо на мозку - то тут капец бо мозок - півкіла води і білків чи шо там напхано. А старість? Все життя був розумним щирим веселим. Старість зжере все нагородить маразмом і ночним стулом. Якщо на мозку все то я не протримась. Тоді все просто зведеться до якоїсь програми самонавіювання - прокинувся, пригадав що ти віруючий, і цілий день тримаєш себе в руках, аналізуєш все що чуєш, аналізуєш що думаєш, робиш висновки стосовно бази даних яку набрав з Біблії і правильних книжок - перероблену інформацію випер в реальність, ввечері сам собі пригадав що ти християнин і що ти - щаслива радісна потворка і гамнюк і що скромним потрібно бути і жити для інших а не заради себе...
Невже все скотиться до програми самовідверження, самодисципліни, самонакрутки на "духовні" мотиви? В кого краща сила волі той кращий? По моєму любов тому і любов що мозок її сам по собі не підробить. Як би там не розпинались ті хто не вірять в любов а думають що любов - це вибір... Звісно що коли вже дітей наробили то жити разом краще чим розійтись. Але це ж не любов!
От і думаю - якщо в християнстві все базується на любові до Бога і Бога до мене то чому стільки багато всякої фігні чую? Любов є любов. Ніякою самодисципліною відносини не зклеїш. Одне діло приходити додому я казати мамі "люблю тебе" бо правила вимушують а зовсім інше - любити. Карочє. Не бачу я любові особо в своєму серці. Так швидко все добре і класне притуплюється. Дмухаю дмухаю а воно гасне. І в коледжі сижу, і Біблію читаю і друзі класні правда що за кордоном всі... Гамняний з мене християнин. Все теорія теорія теорія іноді щось засвітиться. І думаю - нафіга такі правила...