Заради чого?

Ну, все таки я радий. Прикол в тому що життя на землі незважаючи на всі питання і штуки планомірно сунеться, з кожним днем, до фініша. А фініш - новий старт! Життя тут не було і не буде пріоритетним. Чи рішу я всі питання чи ні вже не буде важливо. Важливо лише - а де моя вічність? В темряві і муках чи у величному сяйві самого Бога і нові відкриття довжиною в вічність? Чи моє ім’я записане в Книгу Життя ?
Так от. Життя як велика гра триває і з кожним днем періоди то наближаються то зникають, гріхи з’являються і прощаються прощенням Ісуса). Залишається лише серце і мозок, пам’ять і радість.
Хочу навчитися користуватися своєю свободою, і відкривати нові джерела коли слабну. Так багато в теоріях і так мало в буднях! Так що працювати - непахане поле! Але я радий, тому що сьогодні вже не такий як рік тому =)