Добрий вечір

Неділля скоро закінчується. Нада вже про підсумки подумать. Дивлячись назад я бачу шо моя поведінка в основному приносить моїм друзям і знайомим недовіру до мене. Як писалося нижче - єдине в мені постійне це моя непостійність. Зрештою, спочатку було неприємно коли хтось вже тобі не вірить або розчарувався в чомусь через тебе. Потім звик бути гамнюком і ним і залишився як практика за літо показала.
Ну то тепер я тут - шо ж відбувається? Дивлячись на Ісуса розумію шо далі так не може бути. Тут тільки одна дорога. Рахуватися тільки з однією думкою. Зрештою, в своїй меті життя - прославляти Бога. Громко сказано? Але в чому тоді іще сенс? Егоїзм ми вже розкритикували, значить життя для себе пропадає. Жити для інших - це звісно добре. Але справжній сенс - жити для Бога. Тоді і для інших місце знайдеться, і про мене Бог потурбується вчасно. А якщо і прийдуть злі часи коли буде важко - що ж, заради Ісуса можна і пройти. Тим більше як в Біблії написано - шо наші короткочасні страждання в порівнянні з славою яка відкриється в житті вічному? Та звісно боляче буває і не зручно. Але я ж вже не для себе живу. Залишилося тільки пізнати Ісуса ближче, щоб щирістю був пройнятий кожен день життя.
Чим ближче підходиш до Бога тим він незрозуміліший і великий. Тим видніше бруд в серці і тупість вчинків. Але іншого шляху немає. Що може бути краще за ідеал? Бог тому і незмінний що мінятися то немає куди. Він все в усьому, Любов, Початок і Кінець.
Єдине що повинно бути в серці крім поваги - це любов. Щоб не примушувати себе іти. Ну кому легше самого себе копняками вперед гнати - то пожалуста, але ж коли пізнаєш Бога - то тут і примусу не потрібно! Ну, виходить шо пізнавати Бога приходиться в основному вірою, і вірою ми бачимо Невидимого. В чому ж тоді суть коли так багато аспектів і розмита грань хто шо робить? Я б сказав - хто покупається в чистій воді в болото вже не хоче лізти. Так і з Богом. Коли в один момент життя помолився Богу і Він дав св'ятість свою і пробачення і силу і легкість і мудрість і любов - то вже через пару днів понятно шо інерція закінчується і ми вибираємо - чи назад в гомно чи шукати як же ж берегти свою св'ятість і як відновлювати. І тут ми і знаходимся зараз - за порогом. Двері відчинені і дорога пряма - бери і іди.
Так шо от і іду