Аналізи здавать пора

Дні летять аж ховайся в жито. Часу просто не хватає на все, і як я поняв шо так буде постоянно. Ну ладно, я не про це. Просто сидів, думав шо ж таке. Зловив себе на думці шо мені скучно жить. Дивлюся на приклади в Біблії, і в книжках, так люди значала ходили-маялись з пустотою в серці, шукали Бога чи шось іще. Потом вони зустрічали Бога, каялися, і все мінялося. Та і в Біблії читав шо і серце нове і заповіді в серці написані будуть, і тд. Но шото в моєму серці токо бунтарство і якась тяжесть от того шо Ісус тільки один шлях. Наче і розумію шо це крутий, самий кращий шлях, і шо без Бога мені ще хуже, но таааак скуучно шо капец. Поняв, шо питання в тому шо інші люди мали справжню віру, і вірили в величність Бога. І взагалі раділи ново-відкритому шляху. Карочь я шото не маю ні віри, ні поваги, ні пізнання, ні розуміння, ні любові. Пагано. Нада шото робить а шо робить не знаю.
Але Біблія каже шо нам нада буть щодня наповненими Богом на повну. Думками які приємні Богу, чисті і правильні. Біблію читать шоб почастіше, шоб голова не гуляла. Шоб всі без виключення поступки були від імені Бога. Щодня. Повністю в Бозі. Але це все шоб було в любові до Бога і до людей. Карочь я точно не зможу. Ех, лажа.
А як не вся голова про Бога, то значить та часть яка гуляє, гуляє на стороні дето і потом в життя всякі гадості і наломи приходять. Нада любить Бога. Токо чогось всі каються і люблять Бога, а я каюсь і шото застряв. Логічно було б покаявся-помінявся-проповідую іншим який Бог крутий-продовжую служити Богу-потом на небі з радістю отримую нагороду і вічне життя. А я шото не міняюся, і вся схема іде кудато непонятно куда. Шо ж робить? Молиться? Депресувать? Все равно всім казать шо Ісус крутий даже єслі самому галімо? Ні віри ні любові. От гамніще, я в ньому по самі уха.
Ну а так все харашо. Тогошо єслі Бог мене поміняє, то точно не я сам помінявся, бо не зможу я міняться і дєлать вид шо люблю всіх і Бога єслі насправді не так. Токо чого Бог шото не міняє і не міняє серце? Може дето по мєлочам шото і помінялося, но де ріки води живої, і сповнення Духа Святого, і віра, і гаряча любов? Основного то немає... Так шо я опять застряв, і на цей раз понятія не маю шо робить тогошо все наче зашибісь і харашо, но не работає. Ісус казав - покайся і люби. Но шото не вилазить з мене того чого немає. Каяться можу хоть каждий день шо я такий кусок м’яса, а пункт 2 не виходить. Нада якось понять Хто такий Бог і наскільки Він крутий і великий, бе без цього нічого не работає.
Но не зря ж Бог привів мене аж сюда, в Біблійний колледж в Угорщині, і простив шо я так багато фігні натворив до цього, і карочь не зря ж це все! Шото должно проізойти іначє жизь просто зря.