понеділок, 22 листопада 2010 р.

Ще трошки

Сьодня утром думаю - встану пораньше шолі помолюся! Ну дето в 6:15. (Ага, це тіпа рано считається) но утром мислі непонятні і проспав. Шото день не духовний! З ціми думками пішов на уроки. І шо я бачу - один дядько спер мою ручку і нею малює! Зразу забувся шо "взявшому твоє не требуй назад", пошов і забрав ручку. Потом шото сижу думаю як все пагано і який я не духовний. В голові думаю шо ж додому написать, які облічєнія подобрать. Карочє в обід шото все з рук валиться начало. Нада молиться! Но замість молитви пішов і плотно нажерся. Все, крах духовності. Но потом думаю про облічєнія - дуже якось гостро виходить, не по любові і не з подтримкою! Потом придумав слова хароші, но така різниця - самого себе облічать і злиться, а другим казать слова благодаті. Ясно, шо я заліз в законнічєство, легалізм, самоосуд, і забувся шо Бог мене в моїх гріхах нашов, торкнувся, омив, привів сюда в це красіве місце, учить Слову Свойому... І слова благодаті до других повинні бути словами благодаті і до самого себе!
На цій думці просив в Бога пробачення і молився, бо насправді Бог наш адвокат, і вже вніс викуп за нас, і дав свободу, шоб такі грішники як я не грузили самі себе за свою несостоятєльность, но раділи в спасінні Божому, по вірі.
Ну, з легким серцем, помолившись, почистив туалєт, потом поробив трошки домашніх робот. Після цього семестру поїду в Пейч, де будемо молитовно підтримувати церкву, вести молодежкі і дитяче служіння, і помогать бомжам, а также коли Бог дасть церкві приміщення, будемо його в порядок приводить. Бог вже благословив нас квартирою і їжою. Харашо жить так!!!
Ну а потом хочу ще продовжить учиться, бо карочь я друшляк і це понятно. Та і літом, неловко і вспоминать. Проїхали. Карочь пока тут сижу і Біблію читаю, харашо все. Додому приперся, Біблію раз в день єслі открив то харашо... Взагалі, суть то закона і заповідей Божих - усім серцем любить Бога, і всім розумом, і всією силою, і душею. Тобто не 80% голови любить Бога і 20% тєлєвізор, чи футбол, а Бога! І Ісус учив - нада зріктися себе, сім’ї, хати, країни і самого життя, взяти хрест і йти за Ісусом. Тільки коли любиш Бога на повну, Біблія з далекої мети робиться нормальним сповненим життям, в перемогах, вірі сильної, чудесах зцілення, і захисту. Хто не зрікся себе, і не любить Бога на 100%, не може бути Його учнем, і просто не зможе йти за Богом в такі місця, де нада вірою жити...
Так що все просто. Просто, коли бачиш шо з Богом краще. Мудрість Бога і радість пізнання Слова Божого вкусніша за 4 часа фільма чи ігрушок на компі. Розмовляти про то шо Бог робить в житті краще чим просто балакать і уніжать один одного. Життя з Богом краще, тому шо воно вічне, і ці 80 років пролетять як пар, як роса. Втрачати нічого. Люблю Ісуса.
Коли немає спраги до пізнання Бога то або вже все пізнав, або сатанюга глаза заляпав какашками.

Немає коментарів:

Дописати коментар