Була собі церква в Пейч. Все було харашо до тих пор пока пастор не рішив шо стоїть открить двері церкві для всіх абсолютно. Ті, хто прийшли, були з розряду осадков суспільства, і старійшини і всякі старпери рішили шо тут точно капец для старого устроя і скоро свалили з церкві. Потом церква переїхала в рабочий район, де вообще немає церков даже нещасних католіков. Православних і не пахне. Остаткі "старожилов" розбіглися по домам. Ну а так як кількість бомжів в церкві росла, то скоро сусіди по території почали носом чуять шо тут шото нечисто. Толпою накатали заяву власнику будівлі - або ми або церква. Гроші рішають все і церкву виперлия на вулицю. Пастор начав шукать шото нове, но всі морозилися особенно після разговора про присутність бомжов. Шо робить? Одне зданіє було в харошому місці, но як оказалося, принадлежить детскому садіку, і його получить це просто головняк бюрократичний. Але якраз на наступний день як приїхала группа з колледжу, пастор отримав ключі. І я там був =)
Самий прикол шо Богдан, брат мій, зараз там і каже шо реально топає дорогою Божою, точняк все не просто так. А я щас тут, в колледжі. Болаж, пастор, підкинув 100 євро на учебу.
Думаю про Пейч. Може скоро голова буде уроками забита, нахватався лекцій карочь з головою. Но народ, моліться за цю церкву, в Пейчі, тогошо Бог там реально чудеса творить. Будемо і ми частиною великої Божої роботи. Та і взагалі - подивіться на церкви вокруг! Прилуки - Бог прислав трошки народа, потом більше, помазав на служіння Влада, продовжує життя людям спасать! Подарив класну будівлю, скільки маленьких діток щас наповнюють недільну школу. Що буде через 20 років? Пробудження! Київ, Кагарлик, Полтава, та і Тернопіль той самий. Про Киргистан чули??? Жуку і Трейсі напишіть. Взагалі все ворушиться! Робота кипить, тільки сотона тож питається все нанівець звести і очі засліплює і тд.
Чим більше християн відкинуть "заліпи" і "філософію світу цього", погоню за баблом і жратвом, тим реальніше стане сенс буття і взігалі саме життя якраз тоді, коли ідеш шляхом Ісуса. Все інше просто втрата часу. До старості можна заліпать і так і не рішиться віддати все життя і себе самого Богу, хранить остатки "індивідуальності" яка на спарвді не така і індивідуальна...
Нічого немає кращого чим реальність розуміння того що Ісус не просто пацан з дєтської Біблії, а насправді ми і не уявляємо в якій славі Він перебуває, і шо ще трошки трошки, і прийде, і ми будемо з Ним вічно.
Ісус Христос, могутній і сильний, якого апостол Іван в Об'явленні описував грандіозними словами, насправді значно неймовірніший. Чим більше ми своє життя намагаємося в рутину превратить тим хиліший Ісус уявляється. Якийсь худий і блідий... Насправді черстве серце нічим не прикрити - ні служінням по распісанію, ні отмазками, ні заботами міра сєго. Черствість убирається лише сльозами покаяння перед Богом, Творцем нашим.
Самий прикол шо Богдан, брат мій, зараз там і каже шо реально топає дорогою Божою, точняк все не просто так. А я щас тут, в колледжі. Болаж, пастор, підкинув 100 євро на учебу.
Думаю про Пейч. Може скоро голова буде уроками забита, нахватався лекцій карочь з головою. Но народ, моліться за цю церкву, в Пейчі, тогошо Бог там реально чудеса творить. Будемо і ми частиною великої Божої роботи. Та і взагалі - подивіться на церкви вокруг! Прилуки - Бог прислав трошки народа, потом більше, помазав на служіння Влада, продовжує життя людям спасать! Подарив класну будівлю, скільки маленьких діток щас наповнюють недільну школу. Що буде через 20 років? Пробудження! Київ, Кагарлик, Полтава, та і Тернопіль той самий. Про Киргистан чули??? Жуку і Трейсі напишіть. Взагалі все ворушиться! Робота кипить, тільки сотона тож питається все нанівець звести і очі засліплює і тд.
Чим більше християн відкинуть "заліпи" і "філософію світу цього", погоню за баблом і жратвом, тим реальніше стане сенс буття і взігалі саме життя якраз тоді, коли ідеш шляхом Ісуса. Все інше просто втрата часу. До старості можна заліпать і так і не рішиться віддати все життя і себе самого Богу, хранить остатки "індивідуальності" яка на спарвді не така і індивідуальна...
Нічого немає кращого чим реальність розуміння того що Ісус не просто пацан з дєтської Біблії, а насправді ми і не уявляємо в якій славі Він перебуває, і шо ще трошки трошки, і прийде, і ми будемо з Ним вічно.
Ісус Христос, могутній і сильний, якого апостол Іван в Об'явленні описував грандіозними словами, насправді значно неймовірніший. Чим більше ми своє життя намагаємося в рутину превратить тим хиліший Ісус уявляється. Якийсь худий і блідий... Насправді черстве серце нічим не прикрити - ні служінням по распісанію, ні отмазками, ні заботами міра сєго. Черствість убирається лише сльозами покаяння перед Богом, Творцем нашим.
Немає коментарів:
Дописати коментар