Понятно шо я заболів. Горло болить і тд. Вже неділю дето =(
Но хотів про інше написать. Вообще час в колледжі - самі круті дні мого життя. Бог так відкриває Біблію, так життя міняється! Ну скептики вспомнили як "моє життя мінялося" обично, но мені нема чим оправдаться. Каявся. Потом грішив. Заліпав. Депресував. На Бога злився. Потом каявся. Но. З Богом не все так просто. По циклам ганять це не назавжди. Мабуть всі коли на вєліку їздить вчилися падали і не раз. Так шо то минуле, сліди і мені оставило і іншим. Хвалиться нема чим. Но де я зараз? Продовжую вперед топать! Хаха))) І куда топать? В вірному напрямку!!! Оце круууууто!!! Так шо я всі наломи і тд плавно зпихую на Ісуса. І признаю себе оправданим, вірою. Хай там як би не грішив - по тупості грішив. По необразованності. Але Бог дав нам повну свободу, щоб ми могли жити не грішити.
Вопрос такий - шото мені ця свобода побарабану - не работає на практиці. А от я запитаю - а чи не бувало таких моментів коли дух хоче святості а тіло там допустім хоче погрішить? Потом наче трошки сам з собой повоював - і здався. Ладно. От давай на святості зупинимся. Святість. Чистота. Мудрість. Сила. Звучить!!! Хочу перемог і святості!
Це харашо. Тогошо це вже показатєль шо дух живий. Якщо ми духовно мертві то пофіг на святість. А от коли Бог оживляє дух наший - святість начу свіже повітря необхідна. Значить, питання як же ж все на місця поставити і жити по духу. Я особисто так задовбався грішить шо просто пішов в пусту кімнату і плакав і молився шоб Бог дав мені Духа Святого і шоб уже Він через мене свято жив. Взагалі стільки різних деталей шо запутаться легко. Але суть одна - Бог нас оживив, і ми ожили в реальності де гріх і плоть не є нашими господарями і власниками, а ми молимося Господи Ісус. Наш Керівник це Ісус і ми Йому підкоряємося, але не по закону рабства а по закону віри і послушанія. Коли ми приходимо до момента гріха, варто знати що гріх це не господар, і гріх це смерть і від сатани. А от наш Господь наказав нам не грішити а жити свято і праведно. Тому ми маємо всю владу вірою перемагати гріх. І також маємо всі причини перемагати - Бо ми слухаємося Господа. А хто не слухається той і сам знає як це галімо грішити наче наригав а потом їси. Зразу світ міняється. На темний.
Бог нас любить. Він уже доказав шо любить коли дух оживив і дав святості, потом коли умер замість нас на хресті ще до нашого народження чи там покаяння. Ісус вже тоді брав на себе наші провини. Коли з Нього кров витікала, Ісус добровільно дозволяв крові витікати і далі, шоб умерти. А коли умер, це була радість, бо з Ним умер і гріх. Коли Ісус воскрес із мертвих, ми знаємо шо наш гріх вже не наш, а вмер, і ми вмерли для гріха, а ожили для радості життя в єдності з Богом, в свтілі і перемозі.
Диявол всіма силами цю правду краде з сердець і умів християн, які не думають шо Бог це серйозно. Тому так багато церков і не радіють щирою радістю. Але радість є - в тому шо в Ісусі Христі ми маємо життя вічне, перемогу над гріхом, і праведність Бога. Якби ви знали скільки багатства в Бозі, і як багато ви втрачаєте коли грішите...
Но хотів про інше написать. Вообще час в колледжі - самі круті дні мого життя. Бог так відкриває Біблію, так життя міняється! Ну скептики вспомнили як "моє життя мінялося" обично, но мені нема чим оправдаться. Каявся. Потом грішив. Заліпав. Депресував. На Бога злився. Потом каявся. Но. З Богом не все так просто. По циклам ганять це не назавжди. Мабуть всі коли на вєліку їздить вчилися падали і не раз. Так шо то минуле, сліди і мені оставило і іншим. Хвалиться нема чим. Но де я зараз? Продовжую вперед топать! Хаха))) І куда топать? В вірному напрямку!!! Оце круууууто!!! Так шо я всі наломи і тд плавно зпихую на Ісуса. І признаю себе оправданим, вірою. Хай там як би не грішив - по тупості грішив. По необразованності. Але Бог дав нам повну свободу, щоб ми могли жити не грішити.
Вопрос такий - шото мені ця свобода побарабану - не работає на практиці. А от я запитаю - а чи не бувало таких моментів коли дух хоче святості а тіло там допустім хоче погрішить? Потом наче трошки сам з собой повоював - і здався. Ладно. От давай на святості зупинимся. Святість. Чистота. Мудрість. Сила. Звучить!!! Хочу перемог і святості!
Це харашо. Тогошо це вже показатєль шо дух живий. Якщо ми духовно мертві то пофіг на святість. А от коли Бог оживляє дух наший - святість начу свіже повітря необхідна. Значить, питання як же ж все на місця поставити і жити по духу. Я особисто так задовбався грішить шо просто пішов в пусту кімнату і плакав і молився шоб Бог дав мені Духа Святого і шоб уже Він через мене свято жив. Взагалі стільки різних деталей шо запутаться легко. Але суть одна - Бог нас оживив, і ми ожили в реальності де гріх і плоть не є нашими господарями і власниками, а ми молимося Господи Ісус. Наш Керівник це Ісус і ми Йому підкоряємося, але не по закону рабства а по закону віри і послушанія. Коли ми приходимо до момента гріха, варто знати що гріх це не господар, і гріх це смерть і від сатани. А от наш Господь наказав нам не грішити а жити свято і праведно. Тому ми маємо всю владу вірою перемагати гріх. І також маємо всі причини перемагати - Бо ми слухаємося Господа. А хто не слухається той і сам знає як це галімо грішити наче наригав а потом їси. Зразу світ міняється. На темний.
Бог нас любить. Він уже доказав шо любить коли дух оживив і дав святості, потом коли умер замість нас на хресті ще до нашого народження чи там покаяння. Ісус вже тоді брав на себе наші провини. Коли з Нього кров витікала, Ісус добровільно дозволяв крові витікати і далі, шоб умерти. А коли умер, це була радість, бо з Ним умер і гріх. Коли Ісус воскрес із мертвих, ми знаємо шо наш гріх вже не наш, а вмер, і ми вмерли для гріха, а ожили для радості життя в єдності з Богом, в свтілі і перемозі.
Диявол всіма силами цю правду краде з сердець і умів християн, які не думають шо Бог це серйозно. Тому так багато церков і не радіють щирою радістю. Але радість є - в тому шо в Ісусі Христі ми маємо життя вічне, перемогу над гріхом, і праведність Бога. Якби ви знали скільки багатства в Бозі, і як багато ви втрачаєте коли грішите...
Немає коментарів:
Дописати коментар