Все таки служити Богу - мабуть легше чим почати служити Богу. Бо коли ми живемо не з Богом, або десь на стороні, то живемо по плоті, і в полоні гріха та грузняка. А от розірвать ці пута коштує зусиль, бо знали б як то уже розірвали б. А от коли вже з Богом живеш, то вже легше - бо знаєш як все працює, і де гріх а де ні, і знаєш Бога ближче особисто і в курсі який в Бога характер. Але порвати з гріхом необхідно. І тут мабуть саме важливе - це знати Бога. Що Він любить, а не гнівається, що з Ним краще чим в гріху, що перемога - можлива, коли Дух Св"ятий наповнює нас. Тому диявол і робить так шо нам "впадло" перемагати бо і важко в свободі стояти, всякі іскушенія навалюються, сатана атакує сильніше. Легше просто існувати день до дня і вздихать важко - ох як я далеко от Бога. Таким образом і до старості дожить можна і вмерти не знаючи насправді ні Бога, ні силу Його, ні любов, і не слухаючи Його команд.
Зараз планів на майбутнє мало - поїхати в Пейч, потом закінчити семестр і на літо - в Україну! Три місяці! Ура!!! Хочу на конференцію в Київ попасти і іще допомогти Жовтим Водам з дитячим табором. Ну а потом - знову в колледж. Де я гроші візму не знаю) Бог до сьогодні снабжає всім необхідним, тому не сумніваюся взагалі що Божа воля не залежить від моїх фінаснів взагалі.
З усіх планів самі глобальні - це самостійно глибоко вивчати Біблію. Зараз вивчаю, але не самостійно. Але з випуском колледжу я ще нічого не вивчу нормально, до кінця днів з Біблії можна черпати і жити. Та і взагалі - навчитися жити молитвою. Щоб в Бозі були всі ресурси життя. Чуючи Божий голос і ідучи шляхом шо Він вказує - ідеальний план досягти фінішу і виконати Його інструкції. Саме більше хочеться навчитися любити ближніх, і приводити до покаяння невіруючих, щоб люди отримували надію і життя вічне. Та все - в Бозі. Сам по собі і Біблію не розумію, і молитви не мають смисла (бо я ж сам по собі) і слова пусті бо з своєї голови. Радісно навчатися в Вайті - бо це Божа воля. А коли знаєш шо шото Божа воля і ти в ній - це самий великий затишок в часи сумнівів і непорозумінь. Бо де Бог там і перемога і свобода і мудрість і сила і вічне життя. А якщо Бог життя хоче провести по долині тіні смертної - то Він прославиться. Наш успіх не в комфорті і славі, а в тому щоб виконати що Бог задумав. Якщо Божа воля зробити мене сміховищем і позором для людей, то це не гірше чим бути проповідником і мати багатотисячну церкву. Бо ми - лише частини великої роботи Божої. Не ми робимо і маємо успіх, а ми в руках Божих і що Він робить ми робимо і як Він наше життя ліпить ми піддаємося. Світ не наший, життя уже не наше, плани уже не наші - а все і в усьому Бог.
Зараз планів на майбутнє мало - поїхати в Пейч, потом закінчити семестр і на літо - в Україну! Три місяці! Ура!!! Хочу на конференцію в Київ попасти і іще допомогти Жовтим Водам з дитячим табором. Ну а потом - знову в колледж. Де я гроші візму не знаю) Бог до сьогодні снабжає всім необхідним, тому не сумніваюся взагалі що Божа воля не залежить від моїх фінаснів взагалі.
З усіх планів самі глобальні - це самостійно глибоко вивчати Біблію. Зараз вивчаю, але не самостійно. Але з випуском колледжу я ще нічого не вивчу нормально, до кінця днів з Біблії можна черпати і жити. Та і взагалі - навчитися жити молитвою. Щоб в Бозі були всі ресурси життя. Чуючи Божий голос і ідучи шляхом шо Він вказує - ідеальний план досягти фінішу і виконати Його інструкції. Саме більше хочеться навчитися любити ближніх, і приводити до покаяння невіруючих, щоб люди отримували надію і життя вічне. Та все - в Бозі. Сам по собі і Біблію не розумію, і молитви не мають смисла (бо я ж сам по собі) і слова пусті бо з своєї голови. Радісно навчатися в Вайті - бо це Божа воля. А коли знаєш шо шото Божа воля і ти в ній - це самий великий затишок в часи сумнівів і непорозумінь. Бо де Бог там і перемога і свобода і мудрість і сила і вічне життя. А якщо Бог життя хоче провести по долині тіні смертної - то Він прославиться. Наш успіх не в комфорті і славі, а в тому щоб виконати що Бог задумав. Якщо Божа воля зробити мене сміховищем і позором для людей, то це не гірше чим бути проповідником і мати багатотисячну церкву. Бо ми - лише частини великої роботи Божої. Не ми робимо і маємо успіх, а ми в руках Божих і що Він робить ми робимо і як Він наше життя ліпить ми піддаємося. Світ не наший, життя уже не наше, плани уже не наші - а все і в усьому Бог.
Немає коментарів:
Дописати коментар