Панство, допоможіть.
Значить, така точка зору - Бог спасе своїх людей. Бог спасає людей. Ну, хто Кальвініст той тільки цим і отмазується от служіння. Тобто віра - Божа робота приводить людей в церкву - вірю і тому спокійно сплю. Ну це харашо. А шо про гроші? Тоді цитують шото на зразок - "хто про своїх домашніх не піклується той худше невірного". Правда? Тобто нада піклуваться. Але народ, якшо ми так віримо в то шо Бог приводить людей в церкву, а нам нада заботиться про сім"ю, виходить шо робота головніше чим служіння Богу! Тіпа така підсвідома політика шо міссіонером бути, чи вкладуватися в служіння церкви це для фанатіков. От і виходить - сучасні християни забули шо таке євангелізації, зато з головою в роботі, іноді і дома не ночують, по командіровкам ганяють. Але якщо Бог такий сильний спасати душі, хіба ж Він не сильний забезпечити хлібом родину? От давайте так - Бог і людей спасає і нас забезпечує, а ми можемо або Богу всім життям служити і забити на роботу, або залізти в грошоробство і забути Бога.
Шановні, я до чого веду - це не справедливо шо чоловіки які мають вивчати Біблію і бути дияконами, вчителями Слова Божого, днями по роботам пропадають тільки із недовіри шо Бог сильний прокормить. Хто-то вже отмазку виработав - я служу Богу роботою. Але це не правда. Коли ми в останнія час питали чи це Божа воля шоб я працював, чи працював саме тут? А шо якщо я спитаю яка Божа воля а він мене отправить в село? Краще не питати!
Все. Хватить отмазуваться шо робота важливіша служіння Богу, вивчення Біблії і молитви. Апостоли віддавали себе молитві і Слову, і не прогадали. Всі хто шо думає - пишіть. Але все таки спитаться Божої волі нада. Ех, работнічєгі!
Значить, така точка зору - Бог спасе своїх людей. Бог спасає людей. Ну, хто Кальвініст той тільки цим і отмазується от служіння. Тобто віра - Божа робота приводить людей в церкву - вірю і тому спокійно сплю. Ну це харашо. А шо про гроші? Тоді цитують шото на зразок - "хто про своїх домашніх не піклується той худше невірного". Правда? Тобто нада піклуваться. Але народ, якшо ми так віримо в то шо Бог приводить людей в церкву, а нам нада заботиться про сім"ю, виходить шо робота головніше чим служіння Богу! Тіпа така підсвідома політика шо міссіонером бути, чи вкладуватися в служіння церкви це для фанатіков. От і виходить - сучасні християни забули шо таке євангелізації, зато з головою в роботі, іноді і дома не ночують, по командіровкам ганяють. Але якщо Бог такий сильний спасати душі, хіба ж Він не сильний забезпечити хлібом родину? От давайте так - Бог і людей спасає і нас забезпечує, а ми можемо або Богу всім життям служити і забити на роботу, або залізти в грошоробство і забути Бога.
Шановні, я до чого веду - це не справедливо шо чоловіки які мають вивчати Біблію і бути дияконами, вчителями Слова Божого, днями по роботам пропадають тільки із недовіри шо Бог сильний прокормить. Хто-то вже отмазку виработав - я служу Богу роботою. Але це не правда. Коли ми в останнія час питали чи це Божа воля шоб я працював, чи працював саме тут? А шо якщо я спитаю яка Божа воля а він мене отправить в село? Краще не питати!
Все. Хватить отмазуваться шо робота важливіша служіння Богу, вивчення Біблії і молитви. Апостоли віддавали себе молитві і Слову, і не прогадали. Всі хто шо думає - пишіть. Але все таки спитаться Божої волі нада. Ех, работнічєгі!
Мабуть одна справа коли ти один, а коли маєш сім'ю і відповідальний не лише за себе. Але все рівно потрібно молитись і жити по вірі, тоді Бог нас веде і відкриває що нам потрібно насправді. Пастор моєї церкви, наприклад, має свій бізнес і достатньо вільного часу щоб служити.
ВідповістиВидалити