Довжина

Виложив фотку і втік)))
хаха) ладно. Зараз все напишу подробно, єслі хватить сил. В Угорщині признався Любі шо люблю, і думав як же зробити пропозицію. Грошей не було, тому молився і вірив Богу хоть і важко це робить. Вийшло шо Памела Маркі мене підвезла на машині до Тернополя, а звідти доїхав на поїзді в Київ. Іще Бог дав 500 грн перед цим, так шо мені хватило. Хто-то от Бога заплатив 130 грн дето за мене на конференцію, я доплатив решту. Ну то таке. Бог забезпечив всі мої нужди. і я ні в чому не нуждався. Люба мене зустріла на вокзалі, взяли таксі аж на конференцію в Конча-Заспу, так шо трошкі влетіло в копійку, але і про це потурбувався Бог. То ввечері я подзвонив Миколі Володимировичу, запитався чи можна Любі пропозицію зробити. Слово за слово, він мені дозволив, і наступного ранку я вже придбав одне срібне гарне. Приїхала Люба, то ми вийшли прогуляться, де і була зроблена пропозиція, і довгоочікуване "Так" =) Ввечері як видно з фотки, ми оголосили про це зі сцени, і славили Бога який веде нас. Я люблю Любу!
Після конференції Бог дав нам 200 грн, і я поїхав в Прилуки, думав про Срібне шо пора туда добиратися. Але через день почув шо Любі пагано, гайморит, і нада в лікарню. То повернувся в Київ, і ми з Любою поїхали на Полтаву, і вже неділлю ми тут, в Полтаві. Пробивали носа три раза, я тут трошки морально підтримую і всим шо можу. Гроші опять всі потринькались осталося 10 грн. Так шо чекаю від Бога допомоги, Любиного одужання. Плануємо весілля, молимося. Моліться шоб Бог забезпечив нас на весілля шоб було шо їсти, і шоб дав житло в Срібному щоб нам почати міссіонерство там. Багато шо можна писати, напишу у вільний час але з часом напряг. Вчитися в колледжі буду заочно. Бог вірний Собі, і нас не предасть.