Все капец

Цілий день то тим то іншим займався так втомився шо просто падаю. Книжку нада прочитати - Джон Буньян "Молитва". Класний початок але від англійської мови голова вже тріщить і очі не бачать нічого.
Скучаю за Богом тому що поки молишся - класно, а пішов кудись - розгубив по дорозі. Важко але це ще не так важко як може бути в житті. Ех віра моя де ти =)
Вирішив продовжувати жити в Божій присутності. Іноді і сам не знаю де збиваюсь. Та все таки Бог милостивий. Не знаю як всьому світові проповідувати. Ну я маю на увазі шо майже всі мої друзі заперечують існування Бога а якщо і признають то відмовляються від теології християнства взагалі. Ісус і біблія уже не авторитет і під сумнівом і існування творця і правдивість біблії і тд. Втомився придумувати як простіше все донести. Життя то міняється але тут все спихується на "случай", "силу волі", "удачу", і "повезло". Тобто і свій власний приклад життя вже не приклад а просто плід моїх рук і обставин. Ех. Скептицизм. Ніхто нічому і нікому не вірить і навіть собі. Всі живуть і не довіряють і хочуть все самі попробувать і перевірити а в пошуках перевірки всього просто живуть і роблять шо попало і шо хочеться. Просто життя ради просто життя.
До Бога достукуваться мало хто хоче. Це ж напряг. Ну то таке. Я і сам не особо то хароший так шо і про себе багато чого нехарошого можу розказать але надіюсь шо Бог мене міняє і я не буду какашкою все життя а навчуся любити.
Так шо карочь вчу біблію, радію шо є такий час халяви - колледж. Мене шото вибиває в реальному житті. То одне то друге... Все очі болять. Піду спать. Покашо все спокійно)