Молитви

Сім днів постувать потом молитися по сім годин в день. Слабо? Ну да, слабо... Ну і я про те ж саме. Багато чого можливе саме по собі як теорія. Там розрахувати фізичний опір повітря сферичного коня в вакуумі. Ну типа того. Шото я запутався. Кароче не буду повертатися покашо до тем існування Бога і виникнення всесвіту бо задовбася про одне й теж писати і так все понятно. Так от. Життя продовжується і вже я майже двадцять днів в колледжі. Перші дні тягнулись як вічність, а тепер пруть вперед несамовито. Радия я цьому? Ну радий, правда іноді в шоці шо все так швидко. Бог дуже торкається серця.
От в першому семестрі писав - Бог моск рихтує і ремонтує. А зараз - серце. Всякі вавки там оліями змащує і потрошку мою дикість кудась прибирає. Ну для скептиків завжди найдеться тема з мене поржать так шо то такє, я зараз про хароше пишу)
Харошого багато мабуть. Відкриваю Біблію часто, вчусь вивчати вдумливо і систематично, а не просто пробігати очима на швидкість. Але це процесс а не подія. Ще вчусь молитися шоб душа розгорнулася. Не швидкий отчет шо я там сьогодні не так і шоб Бог витащів з облома якогось. Ще класно підбадьорювати хоть когось якщо знайду когось. В мене зараз життя благословенне Богом, і мабуть коли я обламаюсь то буду перечитувати блог і думать - де ж початок момента коли я обламався і момента коли виліз.
Напишу самому собі. Вилазить з ями починаєш коли каєшся настільки сильно, шо чисто фізично відмовляєшся більше грішити. А момент падіння починається завжди. Кожна секунда - вона під атакою. І лише коли на сто відсотків ти Божий і живеш Божими принципами і для Його слави а не своєї, тоді ти в захисті. А тільки в пріорітетах проскакує шось інше - лови удар! Тут або з Богом в усьому або програвай. Немає "майже з Богом" або "в процесі". Є або каюсь і не грішу або в житті є речі цікавіші за Бога і вони чогось гріх.
Ну дискусію не відкрито тому що це правда. Жаль що я не розумію насправді хто такий Бог і тому так спокійно живу життям. Насправді життя з Богом несе в собі чистоту, яка не на один день, а постійну. Несе силу, якою живеш вище своїх можливостей. Дух Св’ятий в серці і мудрість в голові. От шо таке в двух словах характер людини яка розуміє Бога і живе Ним. А які вчинки робить така людина? Проповідує людям євангеліє, проповідує Ісуса. Служить тим хто потребує допомоги. Перебуває в молитві і Біблії, в проповідях і підбадьоренні.
Такому не вижити в Україні? Але ж ми жителі небес уже, по іншим правилам все навколо, і те що не в наших силах - тепер по вірі і без сумнівів і страха!
Такого ідеального дядьки не буває? Подивіться на пастора Влада! Або на Стефана. Карочь якщо все питання в вірі то з того і починати треба. Якщо не віримо Богу і в Бога і шо Він сильний то тоді нада плакати. І каяться. Тому що без віри ми в такій жопі шо я кажу.