Підсумки невеликі

Десь два дня був в іншому містечку, називається Байя. Маленьке, зато гарне. Ну там допомагали по хазяйству =)
Правда сьодня шото загруз. Шото мені не хватає. Якось все наче і класно, а не хватає якогось мяса. Адреналіна. Ех. Скоро задротом стану якімось. Отстой.
Ну а ще спать хочу. Любить людей ще не вмію, розказувать про Ісуса якось страшно на вулицях, віри шото немає такої. Ну шо Бог шото маленьке зробить може вірю ну а шоб шото м'ясне так і не особо. Карочь підсумки невтішні. Серце мінятися не хоче і шото мене тягне "на подвігі". Це ясно шо не харашо, та в біблійному колледжі особо і не почудиш тогошо тут все тихо і мирно. Але таке відчуття шо не всі мости спалено. Наче одружився і на дівчат заглядаєшся. Якось так.
Ну а зрештою все рівно все карще чим раніше тогошо почитали б шо я писав 2-3 года назад. Такий трешняк.
Ну на цій втомленій ноті піду спать чи молиться незнаю. Якось пока молишся все харашо а потім все рівно отстойно. Карочь хочу вогня і м'яса.
В Богдана сьодня день нароження передавайте прівєт. Нічого от нього не получав і сам не писав уже місяць навєрна. Брати...
Втомився от того шо в мене в голові. От би провітрить моск но вітер волоси обдуває а моск остається затхлим. Ну це в мене груз пошов недавно - наверно дуже все харашо от і отгрібаю за смєлость жити повноцінним життям з перемогами, молитвами і вивченням Біблії. Чим ближче до Бога тим важче жити своїми силами. Настає момент коли ти вже живеш тільки в Божій силі і все шо робиш - неможливе для людини. От так. Життя по вірі дає людям силу ходити по воді і гори перевертати, і міняти життя. Так шо в мене тільки одна дорога - вгору. Я вмію пригати, настав момент літати. =) Вірою літаю, без віри падаю. Літаю - значить легка мішень, от і отгрібаю от сатанюги і плоті. Так шо рауюсь цьому і показую язика. Тогошо я довольним своїм життям. В четверг я стояв і думав - це кращі дні мого життя. І справді так. Тому що сам Бог зі мною. )
Краще бути з Богом і отгрібать чим отгрібать без Бога. хаха.