=)

Збираю докупи голову. От основні принципи життя з Богом - залишити старий спосіб життя, покаятись, і в новому майбутньому вже виконувати Божу волю. Так? От і думаю - все, потрібно рішуче палити мости. Життя по духу вимагає смерті життя по плоті. Плоті потрібно стати храмом, в якому живе Бог, життя має стати відокремленим від грязюки. Не так тікати від грязюки як не давати їй прилипати. Навпаки, життям своїм світити навколо, показуючи що Бог насамперед - любов. Звісно, сумніви і всіляки штуки можуть заставляти відчувати мене тупаком, віра хитатиметься. Але так і повинно бути - диявол б’є, віра приймає удар, і захищає мене. Дірки в вірі швидко латаю проводячи час з Богом, в молитві та читанні Біблії. В принципі Біблія мабуть єдине що я можу сприймати як частинку Божого розуму. Потім очі відкриваються, і бачиш який Бог великий - в природі, в цих творіннях. Тоді вже сидиш нга природі і з Біблією в руках і класно, бо навколо сліди Божої роботи.
Бог не відкриває все. Навпаки, навіть забороняє людям знати деякі речі - типу магія, астрологія, нумерологія, ну карочь езотерика це не для християн. А от чому? Доступно ж, багато хто кришу підірвав на цих речах. Але тут не принцип дозволеності розглядаю, а те, що Бог не відкривається людям. Міг би щодня з неба кричати - "люди я тут живий"! І пускати блискавки на дупи грішникам. Міг би Біблію зробити в десять разів товстішою де розписував би всю теологію як він проводив вічність до того як створив людство, чи як ще Бог це Бог Син Бог Отець і Бог Дух Святий, чи відкривати якість духовні секрети які знає. Але ми маємо Біблю на 2000 сторінок, кучу питань над якими богослови скубуть один одному волосню під руками, куча тупих християн які тільки і вміють соплі пускати і грішити на примітивних труднощах. Така Його воля. І серед усього цього незрозумілого варева каже - Я вас вибрав ще до того як створив світ щоб спасти. Я - любов. Оце карочь жесть. Хто розуміє Бога? Його думки вище наших. Його вчинки не піддаються осуду. Наше нерозуміння Бога може коштувати нам життя. Як маленькі діти, копошимося в життях, сумнівах, голосних словах і пред’явах до Бога, який є Батько.
Надіюсь мене ніхто не буде засуджувати за мою віру і те що я розказую про Бога. Зрозумійте мою точку зору і ви зрозумієте що з таким ходом думок неможливо мовчати чи сидіти в грузняку. Бог своєю неосяжністю займає всю голову, всі думки, все серце, все життя і попереду - безсмертне життя не десь в темряві чи космосі, не втрата особистості, а нове тіло, присутність Бога в Його всій величності і грандіозності, необмежена мозком свідомість та мудрість, сповнення радістю, миром і любов’ю. Невже мені потрібне життя тут, на планеті Земля? Ну серйозно, 60 років в старіючому тілі, де самі великі радості це поспати поїсти сексом зайнятись? Чи духовні радості - єднання з улюбленою дівчиною чи друзями серцями? Але ж хіба не це Бог пропонує, кажучи що віруючі мої брати і сестри? Любіть один одного. Як би я хотів щоб всі мене розуміли і також полюбили Бога більше за життя.
Все що помре на землі, помирає назавжди. Всі хто йдуть за Богом мають життя вічне.