Схема життя по духу на даному етапі. Значить Бог дав мені побачити різницю між існуванням і життям. І в серці ожив дух, якому грішити просто огидно. Ясне діло шо я по звичці то тут то там грішу. А воно все більше і більше напрягає.
Рішення - грішити не хочу!
І не буду. Але налом - воно само якось грішиться. Нада сила. Сила де? У Бога. Прошу. А в Біблії написано - всякі ці штучки тупі перемагаються. І Бог сам контролює навантаження на мене. Ну це вже простіше виходить. Все рівно лажаю. Читаю далі - плоть, гріховна натура - повинна вмерти. Ну капєц це вже капец.
Який варіант? Перемагати у всьому де тільки можна. Майже всюди є варінти. Дух підказує одне плоть грузить інше. Кожен вибір в користь духа це вбивання плоті. Напряг!
Ну ясно шо напряг але:
Грішити і відчувати себе за стінкою - ще більший напряг.
Не грішити і радіти в свободі і святості - оправдовує любі напряги.
Отже, життя по духу і по плоті це в різні напрямки, тому:
навіть сама маленька деталька в користь духа все таки краще чим навпаки. Прийдеться передивлюватись всі сфери життя від ранку до ночі, але іншого шляху немає.
Ісус як помер? По волі Бога. Він себе не вбивав. Але вмер і воскрес, заплативши собою за нас. Якщо я в щоденному житті виконуватиму волю Бога то автоматом вмиратиму для егоїзма, гордості, і всіх інших негативних фішок. І не я вбиваю плоть а вона сама від волі Божої починає откидать лапті. А тіло яке в мене є перестає керувати моїм життям, а нове серце і очищений моск керують тілом в потрібному напрямку для досягнення волі Бога, перетворюючи чим самим тіло на храм Бога, тому що Дух Святий живе в серці і напавляє життєві кроки.
Осталось тільки на практиці використовувати ці всі круті штуки. )))
Ну а так все круто. Хочу на ще один семестр бо шото я не готовий до дорослого життя. Нада підчитать літературки.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
..і уп'ять я упав. спотикнувся. перекувиркнувся. з переподвиподвертом.
ВідповістиВидалитипозавчора знайомий запропонував дудки. я не відмовився. більше того. припускаю зі сторони було видно як загорілись мої очи.
я не сказав йому "відійди сатано" я заникав пятку в карман і пошов на пальоне мєсто озлі унівєра.
той пятос я курив два дні. єссно голова картонна і тєло як пушинка...
але чьому я роблю те що ненавиджу? і роблю з таким смакуванням?
навєрно міні нада в монастир
ілі в пєщєри
ілі в гори
ілі в зоопарк
Я думаю шо глаза горітимуть і в мене коли побачу пару жирних шишок. Але тут питання в іншому. Тут питання - а чи я люблю Бога і поважаю Його? Якщо поважаю то тоді перемога просто питання часу, діло техніки. А якщо не люблю - то тоді хоть кури дубас хоть ні всерівно неважливо.
ВідповістиВидалитиЩе ніхто не міг сказати що його приблизило до Бога зупинка в гріхах. Навпаки, Бог зупиняє гріхи. Так шо коли ти в один момент слабкості зі щирістю проситемеш Бога розібратися з цим всим... Невже Він не почує? Нвже він за тебе не вмирав? Типу помру за всіх а пана Андрія заігнорю))) такого не буває.
Ти мясний ман)