Прорив

Після довгих безсонних ночей дочекався четверга. )
Чого ж я його чекав? Бо сьодня вечір проповідей, поклоніння Богу і карочь чудовий час щиро помолитися. За компанію.
Значить, вже дві неділлі я тут, нічого поганого не роблю, хоча і хочеться. Але ті всі похоті долаються головне не грішити а то гріх так руйнує все всередині шо неможеш на ноги встати.
Думав - шо в мене є? Ну скажем характеристики. Допустім я мопед.
Ітак потужність 9 балів, швидкість 6, любов 3, розум 3, логіка 5, радість 5. Отже, такий собі середній дир-дир.
А шо я з цим можу зробити? Славити Бога? Кудись ходити шось робити? Та карочь забудьте. Насправді сенс радості життя в тому що Бог в наших серцях робить переміни. Ми не дотягуємо до Його напрямків і стилю життя, тому єдиний варіант - коли не я живу а через мене живе Бог. Не можу любити - Бог може. Не умію славити Бога - Дух Св'ятий наповнить серце. Не знаю як підбадьорити того в кого депресняк - Бог знову через мене все зробить. Отже, немає іншого варіанту як старий мопед розтрощити і спалити і все життя жити дивлячись не на себе і свої рекорди а віддати все в руки Богу, характеристики якого в любій хорошій сфері зашкалюють за цифри. Отже, живемо Ісусом і не інакше. А що може бути приємнішого для нашого серця чим любов? Бог так і каже - любіть Бога, любіть один одного. Майте міцну віру, яка захистить ваше життя від сумнівів і провалів. Тому хто живе з Богом - приходьте до Бога в щирості і Він по благодаті прийме нас, йдіть і перекажіть іншим що Бог зробив для вас особисто. А для кого все вищенаписане дуже странна штука і нереальні речі, тому розкажу історію.

Історія починається так. Іду я по вулиці. Темно. Холодно. В голові алкоголь, в кармані 50 грн. Харашо так. І думки. Вони якісь недалекі всі. В роті воняє. Через пару неділь лежу і плачу бо погано жити. Таких історій було куча і не обов'язково з алкоголем. Але тільки коли молився до Бога і відкривав біблію, тоді радів. Немає іншого миру в серце крім Божого і іншої радості чим надії на вічне життя. =)